Бердичівський монастир Босих Кармелітів в Україні був заснований київським воєводою Янушем Тишкевичем у 1630 році на подяку за визволення з татарського полону. Заснування чернечого життя у монастирі та посвячення нижнього костелу в ім’я Непорочного Зачаття Діви Марії відбулися 22 липня 1642 року. Перше літургійне богослужіння  у нижньому храмі здійснив київський єпископ Андрій Шолдрський. З нагоди цієї урочистості фундатор подарував для костелу ікону Матері Божої Сніжної, написану в XVI столітті у стилі Одигітрії. Ця ікона була у великій пошані в родині Тишкевичів,  з нею  пов’язували багато отриманих благодатей.

У 1866 році російський цар конфіскував монастир і Санктуарій перейшов під опіку дієцезіальних священиків. У післяреволюційний період на короткий час кармеліти повернулись до Бердичева, та після смерті отця Терезія Штобрина в 1926 році комуністична влада передала Санктуарій у державну власність. У верхньому храмі розташувалися музей революції та музей атеїзму, а в нижньому було облаштовано міський кінотеатр. У 1941 році, напередодні фашистської навали, у Санктуарії в результаті підпалу виникла пожежа.

Лише 15 листопада 1991 року Римо-Католицька Церква знову отримала у власність верхній та нижній костели. У зруйнованій святині відновилась парафіяльна та душпастирська робота. Босі кармеліти взялись також  за реалізацію надважкого завдання – відбудову храму.

Починаючи з кінця 1991 року, в нижньому храмі почали відправляти Служби Божі, які відбувалися до 9 червня 2012 року — до завершення відновлювальних  ремонтно-реставраційних робіт у верхньому храмі.

Цікавим є те, що нижній храм знаходиться  у підвальному приміщенні, й у ньому майже завжди зберігається однакова прохолодна температура. Тут також є вхід до підземелля, яке, як розповідають, колись простягалося майже під усією центральною частиною Бердичева. Наразі вхід до підземелля закритий через його аварійність.

Нині нижній храм має назву зали святої Терези. Тут проводяться конференції, зустрічі, театральні вистави. Це  приміщення також використовується під час паломництв до Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію.

У нижньому храмі діє постійна фотовиставка, яка розповідає історію Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію.  На виставкових стендах  можна ознайомитися з унікальними світлинами найважливіших подій, цікавими історичними фактами тощо.

Діє тут і фотовиставка,  пов’язана з поширенням культу ікони Матері Божої Святого Скапулярію.

На 37 стендах та 4 вітринах розміщено фотографії, фотокопії документів, книги, тексти молитов, медалі, статті, листівки, магніти, вишиті ікони (у стилі української вишивки, або вишиті бісером), вірші та пісні, які свідчать про величезне значення для світу шанованої Ікони Матері Божої Святого Скапулярію.

Під час війни у 2022 році нижній храм слугував для парафіян, місцевих мешканців та біженців з інших міст України як бомбосховище. Також в часі війни Служби Божі відбувалися у нижньому храмі.